Олігарх під прикриттям: чому влада не може притягнути Жеваго до відповідальності? —

Український мільярдер Костянтин Жеваго відпочиває на власній яхті “Z“ в Монако поки ДБР заявляє про його міжнародний розшук. БЦ з’ясовував, чи дійсно олігарха оголосили у міжнародний розшук, чому він успішно уникає відповідальності за виведення коштів з банку “Фінанси та Кредит” та не виконує рішення українських судів про повернення мільярдних боргів НБУ.

Об этом сообщает Архив компромата

Розшук, Монако і яхта з назвою “Z”

У серпні 2022 року Українська правда оприлюднила розслідування “Батальйон Монако”. Журналісти знайшли Костянтина Жеваго на його власній яхті з назвою “Z” вартістю близько $70 мільйонів.

З розслідування УП

Під час повномасштабної війни в Україні цього літа вона курсувала між найпопулярнішими європейськими курортами.

Попри відмову цілої низки світових компаній використовувати у своїх логотипах літеру “Z”, що стала символом російського вторгнення, Жеваго змінювати назву яхти не збирається, повідомили у його пресслужбі виданню Forbes. Як і продавати її.

Яхта “Z” Жеваго. Фото: superyacht times

Фігура олігарха у цьому сюжеті привернула увагу суспільства тому, що Жеваго з 2019 року продовжує знаходитися у розшуку у справі Державного бюро розслідувань (ДБР) про виведення $113 млн (еквівалент у 2019 р. біля 2,5 млрд₴) з підконтрольного йому збанкрутілого банку “Фінанси та Кредит”.

За оцінкою Forbes, Жеваго входить до трійки найбагатших українських бізнесменів. До повномасштабної війни всі його активи оцінювали у $2,1 млрд, на кінець червня — у $1,1 млрд. В тому числі йому належить 50,3% у гірничорудній компанії Ferrexpo, яка володіє в Україні Полтавським ГЗК. Частка Жеваго у ній станом на кінець червня оцінювалась у $518 млн.

Очевидно, що вину підозрюваного може встановити тільки суд. Це якщо до нього дійде справа. А справа вже більше трьох років фактично “топчеться” на місці.

У відповідь на запит БізнесЦензора, в Офісі генпрокурора повідомили, що досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено у зв’язку з міжнародним розшуком підозрюваного.

При цьому, судячи по відповідям правоохоронців та відсутності хоч якогось результату щодо встановлення місця перебування Жеваго, його міжнародного арешту та екстрадиції, ні в який міжнародний розшук через Інтерпол олігарха так і не оголосили.

Принаймні ДБР не підтвердив нам цю інформацію, а місцезнаходження бізнесмена чомусь установлюють журналісти (див. нижче переписку з державними відомствами).

Складається враження, що правоохоронці роблять все неможливе для того, щоб Жеваго і далі безтурботно переміщався на яхті між дорогими курортами.

Гра в піддавки?

Заочну підозру у кримінальному провадженні йому оголосили ще 27 вересня 2019 року. Заочно. Тому що олігарх не з’явився на допит в ДБР.

Як виявилось Жеваго встиг виїхати за кордон до цієї події. Адже за два місяці до вручення підозри колишня перша заступниця голови ДБР Ольга Варченко публічно попередила, що у справі фігурує народний депутат, що давало достатньо часу Жеваго, який на той час був членом парламенту, для виїзду за кордон.

Пресслужба бізнесмена у коментарі “Економічній правді” тоді повідомила, що він не з’явився на допит “у зв’язку з проходженням лікувальних заходів за кордоном”.

У жовтні 2019 року, колишній очільник ДБР Роман Труба заявив, що Жеваго оголошений в український розшук і “вживаються заходи для оголошення його у міждержавний розшук”.

Роман Труба, Фото ДБР

Зробимо важливу ремарку. У скандалі з оприлюдненими “плівками Труби” засвітилась і справа Жеваго. З аудіозаписів випливає, що начебто Труба спочатку зупиняє обшуки на підприємствах екснардепа, а згодом, після розмови з “куратором”, погоджується провести ці обшуки “тихенько”.

Насправді, підтвердження про те, що Жеваго офіційно оголошений в національний розшук суспільство отримало тільки 26 липня 2021 року.

Тоді журналісти виявили, що на сайті МВС у розшуковому обліку з’явилась відповідна картка на олігарха. Було вказано, що йому призначено запобіжний захід — утримання під вартою.

Особа, яка переховується від органів влади

А переховується Жеваго від органів досудового розслідування з 24 вересня 2019 року.

Цей запобіжний захід був обраний Печерським судом ще у червні 2020 року (апеляція підтвердила дане рішення у вересні). Що робили рік після судового рішення ДБР та Нацпол — загадка.

Як і загадка, чи дійсно олігарх був оголошений у міжнародний розшук.

15 липня 2021 року ДБР офіційно заявило, що Інтерпол опублікував червоне оповіщення щодо Жеваго. Це означає, що олігарх за запитом України був оголошений в розшук з метою арешту та подальшої екстрадиції.

Чому тоді МВС вивісило внутрішню картку (а це одна з передумов для розшуку Інтерполом) тільки 26 липня? Чому Жеваго, який не ховаючись подорожує Європою на яхті “Z”, вже більше року як не затриманий Інтерполом та не екстрадований в Україну?

З розслідування УП

Ймовірні країни перебування втікача ніколи не були великим секретом. Рік тому юристи мільярдера стверджували, що він живе в Дубаї, що допомогло йому уникнути британського правосуддя.

А вже в українському суді навесні цього року адвокати Жеваго заявляли, що він готовий свідчити у своїй справі дистанційно, перебуваючи у Великій Британії або Швейцарії.

При цьому українські слідчі не у всіх випадках переймаються перевіркою місць перебування підозрюваного у багатомільярдних оборудках.

Наприклад, перші повідомлення про яхту Жеваго, яка пересувається між дорогими курортами Середземного моря, опубліковані ЗМІ у червні 2022 року. Але в ДБР відреагували тільки після того, як журналісти УП показали відео з мільярдером у Монако на всю країну у кінці серпня.

Після репортажу у відомстві заявили, що вживають заходів для затримання та екстрадиції до України одного з фігурантів журналістського розслідування УП, який є підозрюваним у кримінальному провадженні Бюро у незаконній розтраті коштів.

“ДБР направило документи на екстрадицію одного з фігурантів”, — зазначено в заяві.

Журналісти логічно припустили, що йдеться саме про Жеваго. Однак у його пресслужбі знову заперечили, що олігарх може бути затриманий за кордоном та екстрадований в Україну, тому що він ніколи не був у розшуку Інтерполу.

На сайті Інтерполу прізвища Жеваго серед осіб, щодо яких видано публічне “червоне сповіщення” справді немає. З моменту виходу публікації про “батальйон Монако” пройшло більше двох місяців. ДБР проковтнуло заяви піарників Жеваго і ніяких повідомлень про затримання олігарха досі немає.

Тут треба розуміти, що грати в жмурки-піддавки щодо міжнародного розшуку можна до безкінечності, створюючи картину бурхливої діяльності. Як пояснюють адвокати, подача будь-кого у міжнародний розшук досить кропітка процедура.

Якщо спрощено (детальніше можна почитати тут), то слідчий правоохоронного органу повинен звернутись у Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції (в Україні виконує функції Національного центрального бюро Інтерполу). А вже Нацполіція подає в Інтерпол заяву на оголошення у міжнародний розшук з відповідними документами/доказами.

Допустити юридичну помилку (свідомо чи ні) у цій процедурі дуже просто. У такому випадку міжнародна поліція може відмовити слідчим у оголошенні особи у розшук.

БізнесЦензор звернувся з запитами в цілу низку державних органів, а також в Інтерпол, в яких задав конкретні питання щодо того, чи був Жеваго оголошений у розшук у липні 2021 року та які “заходи” роблять правоохоронці для його затримання після виходу публікації про “батальйон Монако”.

Таємниця “золотого олігарха”

На момент публікації нашого розслідування відповідь від Інтерполу ще не надійшла. А ДБР, Офіс генпрокурора та Нацполіція так і не змогли підтвердити чи був Жеваго оголошений у міжнародний розшук та чи намагаються слідчі екстрадувати його в Україну зараз.

ДБР написало відписку про таємницю слідства, хоча яка таємниця, якщо у липні 2021 року відомство з цього приводу випустило пресреліз.

Шматочок “таємниці” відкрила Нацполіція: “В обліках… кореспонденції… наявне листування в рамках заходів з координації та забезпечення взаємодії правоохоронних органів України з компетентними органами іноземних держав стосовно зазначеної у вашому запиті особи з питань, що належать до сфери діяльності Інтерполу”.

Тобто слідчі ДБР якось його шукали. Наскільки ефективно це було зроблено, коли та чи шукають Жеваго зараз незрозуміло.

При цьому Офіс генерального прокурора і взагалі приголомшив інформацією, що слідчі дії по Жеваго зараз не ведуться.

“Повідомляємо, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019000000000890 за підозрою Ж. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 209 КК України. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено у зв’язку з міжнародним розшуком підозрюваного. Органом досудового розслідування проводиться ряд слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного, у тому числі в межах міжнародного співробітництва” (з відповіді Офісу генпрокурора на запит).

Немає нічого дивного у тому, що українська прокуратура звітує про процес, а не про результат. Але БізнесЦензор у запиті задав ДБР та ОГПУ цілком предметне питання: чому до Костянтина Жеваго не була застосована процедура спеціального досудового розслідування, яка дозволяє провести кримінальне провадження та передати звинувачення в суд навіть у разі переховування підозрюваного від слідства?

А факт переховування установлений, інакше правоохоронці, як запевнила Генпрокуратура, не вели б міжнародний розшук.

Ці питання журналістів чиновники просто проігнорували як незручні. Адже у такому разі з’являється можливість довести справу до логічного завершення.

Нагадаємо, що за Кримінальним кодексом по статтям звинувачення на Жеваго чекає: за привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем — 7-12 років позбавлення волі та конфіскація майна; за відмивання майна, одержаного злочинним шляхом, — 8-12 років та конфіскація майна.

У цьому контексті увагу привернула діяльність такої собі Людмили Лебідь. Ця адвокатка у квітні 2022 року через суди у Львові намагалась змінити запобіжний захід Жеваго з тримання під вартою на заставу в 75 млн грн та можливістю йому з-за кордону виходити на допити через відеозв’язок.

У процесі розслідування редакція БізнесЦензора звернула увагу на запит народного депутата Олексія Мовчана, який так прокоментував цю подію: “клопотання подавались… з пропозицією змінити запобіжний захід на такий, що не буде виконаний з боку звинуваченого, з єдиною метою — спростити йому і без того не надто обтяжливе перебування за кордоном, де він переховується від слідства”.

За інформацією нардепа, Людмила Лебідь у 2021 році працювала в ДБР з правом підпису документів. Тому ми також запитали правоохоронців чи не проводилась стосовно неї перевірка ймовірного конфлікту інтересів.

В ДБР підтвердили, що Лебідь дійсно працювала в Бюро. Але розслідування конфлікту інтересів ніхто не проводив так як “Лебідь Л.М. працювала… на посадах, не пов’язаних з проведенням досудових розслідувань та здійсненням оперативно-розшукової діяльності… відповідно до напрямку роботи вона не мала впливу на прийняття рішення щодо оголошення підозрюваних (обвинувачених) осіб у розшук”.

За даними видання, адвокатка у 2020 році працювала в Управлінні правового забезпечення ДБР. Очевидно що цей підрозділ має відношення до візування всіх важливих юридичних документів, у тому числі доказів для Інтерполу відносно арешту Жеваго.

Сам факт того, що нинішня адвокатка Жеваго працювала в юридичному підрозділі ДБР в часи коли її підопічному готувались документи на розшук, вимагає автоматичної перевірки її діяльності.

Фактично такі відповіді та кроки правоохоронців дають підстави припустити, що втікача Жеваго не можуть арештувати та притягнути до відповідальності, передавши обвинувачення в суд, виключно через суб’єктивні фактори.

Інша справа які саме: несвідомо через непрофесіоналізм чи все ж свідомо з інших причин.

У чому підозрюють Жеваго, банкрутство банку “Фінанси та Кредит” і збитки на понад 27 мільярдів

Кримінальне провадження, в рамках якого ховається Жеваго, стосується одного з епізодів банкрутства банку “Фінанси та кредит”. На момент ухвалення рішення про ліквідацію “ФіК” у 2015 році мільярдеру через низку офшорів опосередковано належало 97,67% акцій банку.

Злочинна схема, в якій олігарха підозрюють як організатора, виглядає так. Кіпрська компанія Nasterno Commercial Limited, яка підконтрольна Жеваго, отримала кредит $113 млн від австрійського банку Meinl Bank та ліхтенштейнського Bank Frick.

Заставою виступили власні кошти “ФіК” на кореспондентських рахунках у цих банках. Як повідомляли в ДБР, у 2015 році за невиконання зобов’язань офшорною компанією за кредитними договорами іноземні банки стягнули з рахунків “ФіК” $113 млн. Ця застава ними списана одразу після того, як український банк оголосили неплатоспроможним.

Гроші з Nasterno пішли на рахунки офшорних компаній Frold Project LTD, Collaton Ltd, Integrated Rail Casting Ltd та Bloomshine Ltd.

Як писав Forbes, Жеваго підтвердив, що володіє двома з них. У справі в якості підозрюваних фігурують помічних екснардепа Жеваго та топ-менеджмент банку.

Проте завдані банкрутством підконтрольного Жеваго банку “Фінанси та Кредит” збитки набагато більші, ніж $113 млн (нині це 4 млрд грн).

Як повідомив БЦ Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, банк був винен кредиторам 31,18 млрд грн, з яких станом на 1 жовтня 2022 року залишаються незадоволеними вимоги фізичних і юридичних осіб на загальну суму 27,47 млрд грн, що фактично і є збитками кредиторів банку.

Зокрема, сам Фонд не зміг повернути 7,57 млрд грн із майже 10 млрд грн, виплачених вкладникам банку у межах гарантованої суми.

Крім того, борг банку перед Національним банком України за кредитами рефінансування станом на 1 жовтня складав 6,2 млрд₴

Куди ж поділися кошти банку “Фінанси та Кредит”?

Як і у випадку багатьох інших збанкрутілих після 2014 року фінустанов вони йшли на фінансування бізнес-імперії власника банку — Жеваго.

За оцінками Фонду гарантування, із 40,4 млрд грн кредитного портфеля банку позики на понад 23 млрд грн було видано пов’язаним із Жеваго особам. При цьому 5 млрд грн безнадійних кредитів компанії з орбіти Жеваго отримали вже після визнання банку проблемним на початку 2015 року.

Зокрема, понад 400 мільйонів гривень з них отримав “Стахановський вагонобудівний завод”. Дане підприємство на той момент вже знаходилось на окупованій території Луганської області.

Інформація про такий кредит була виявлена слідчими Генпрокуратури під час розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001118, яке було відкрите ще у 2016 році.

Загалом розслідування стосувалося незаконного виведення коштів з “ФіК” до Nasterno, про що Жеваго вже оголошена підозра ДБР у іншій справі.

До речі, в рамках КП №42016000000001118 також фігурували одіозні втікачі-регіонали — тато та син Пшонки.

“Стахановський вагонобудівний завод” ще з 2014 року був підконтрольний озброєним терористичним угрупуванням. Про який кредит у 2015 році могла йти мова? Тобто очевидні ознаки фінансування тероризму та окупаційних військ російської федерації. І яка реакція правоохоронців? В ОГПУ пряме питання БЦ про це знову проігнорували. СБУ на наш запит на момент публікації не відповіла.

За даними ОГПУ, наразі в ДБР є ще одне кримінальне провадження №12015100010000279 за фактами розтрати та відмивання майна “Фінанси та кредит”.

Йдеться про підозру керівникам банку, зокрема досліджуються обставини отримання від НБУ рефінансування у сумі 5 млрд₴

Так от, згідно відповіді ОГПУ, розслідування в цій справі також зупинене “у зв’язку з розшуком підозрюваного та необхідністю виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва”.

Провадження тягнеться з 2015 року (розпочинала його Генпрокуратура).

Крім того, прокурори ОГПУ у вересні 2021 року скерували до суду обвинувальний акт у провадженні №62020000000000843 за обвинуваченням колишнього заступника голови правління “ФіК”. Але після 24 лютого цього року ця справа у судах не розглядалась.

Чи безнадійна справа?

Повернути виведені з “ФіК” кошти з урахуванням української судової практики видається примарним — частина великих підприємств-боржників банку з бізнес-імперії Жеваго увійшли до процедури банкрутства.

Це дозволяє пов’язаним із власником особам очолити комітет кредиторів і провести контрольоване банкрутство компанії, продавши її майно новому, не обтяженому боргами власнику, часто за заниженою ціною.

Водночас, залишити інших кредиторів, серед яких державні банки, ні з чим.

Одна з ключових компаній у цих схемам — “Фінансова компанія “Фінтакт”. Вона, по-перше, активно блокує в судах діяльність підприємств, які вийшли з під контролю Жеваго у процесі банкрутства, та продаж боргів перед його колишнім банком на аукціонах ФГВФЛ.

Як це, наприклад, відбувається з заводом ”Росава”.

По-друге, як згадувалось, вона викупає з великим дисконтом ці борги на торгах Фонду. Ось приклад: у 2021 році “Фінтакт” викупив частину боргів збанкрутілого підприємства “Автокраз” перед “ФіК” та “Дельта банком”. Пул активів за цими боргами склав — 10 млрд₴

А тепер питання: чи буде держава в рамках нинішнього примусового відчуження збанкрутілого “Автокразу” Жеваго закривати мільярдні борги перед підконтрольною йому ж компанією “Фінтакт”? Якщо так, то олігарх, при якому підприємство зривало оборонні контракти і який довів його до банкрутства, вийде з цієї історії з великим профіцитом на ще одну або більше яхту.

АвтоКраз

При цьому держава ніяк не може добратися до його закордонних активів. Таку спробу у 2021 році здійснив Фонд гарантування вкладів, подавши позов до Високого Суду Англії та Уельсу до мільярдера та пов’язаних із ним компаній на $500 млн через виведення коштів з банку “Фінанси та Кредит”.

Фонд також просив суд накласти всесвітній арешт на активи бізнесмена. Однак тоді адвокатам Жеваго вдалося переконати суд, що Велика Британія не є належною юрисдикцією для розгляду цього позову, і продовжувати судові суперечки потрібно в Україні.

Разом із тим суд назвав позов Фонду гарантування до Жеваго добре аргументованим, зазначивши, що якби Сполучене Королівство було визнано належною юрисдикцією, то суд задовольнив би заяву позивачів про всесвітній арешт активів відповідачів. При цьому суд вказав на те, що Україна здатна самостійно добитись арешту олігарху та його активів.

Водночас це рішення не впливає на можливість продовжувати існуючі в Україні кримінальні провадження як проти власника Банку, так і проти інших осіб, зокрема, колишніх топ-менеджерів ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, в тому числі оголошувати власника Банку в міжнародний розшук та вимагати його екстрадиції, арештовувати активи” (з відповіді Фонду гарантування на запит).

Абсурдність ситуації у тому, що у держави Україна в розпорядженні є багато доказів причетності олігарха та менеджменту його компаній до шахрайських схем. Але складається враження, що державні службовці не зацікавлені в доведені справ до кримінального покарання.

На підтвердження БізнесЦензор дослідив ще один приклад, де держава не змогла змістовно просунутись уперед щодо Жеваго.

Мільярдер без власності: Як Жеваго вдається не повертати особистий борг

У грудні 2019 року Нацбанк отримав рішення судів про стягнення з олігарха 1,54 млрд грн заборгованості за кредитами збанкрутілого банку “Фінанси та кредит”, за якими бізнесмен надав особисту поруку. Безумовно звитяжне рішення.

Але вже три роки Нацбанк не може стягнути 1,54 мільярда гривень підтвердженого судом боргу безпосередньо з Костянтина Жеваго, оскільки, вдумайтесь, в Україні у нього нібито немає майна.

У січні 2020 року Державна виконавча служба Мін’юсту відкрила провадженняпро примусове стягнення даних коштів. Про результати цих зусиль за останні півтора роки у Мін’юсті у відповідь на запит розповідати відмовилися, посилаючись на таємницю виконавчого провадження. Нічого не нагадує?

Яку ж таку інформацію Мінюст вважає таємною? Адже ми задали досить прості питання: чи стягнуті та коли стягнуті ці кошти; якщо ні, то чому та коли будуть стягнуті.

Водночас у Нацбанку повідомили, що на виконання рішення суду протягом 2020-2021 років Жеваго сам частково погасив заборгованість перед Національним банком на суму 100 млн₴

Крім того, державним виконавцем описано та арештовано 9,09% статутного капіталу ТОВ “Ворскла Сталь”. Цій фірмі належить лише земельна ділянка для так і не збудованого металургійного заводу Жеваго. В НБУ уточнили, що вартість цієї частки невідома, а “інших активів боржника на території України на даний час не виявлено”.

У відповіді на запит редакції до НБУ також сказано, що “продовжується робота, спрямована на розшук таких активів боржника. Також Національний банк України напрацьовує механізми щодо можливостей розшуку та звернення стягнення на закордонні активи боржника, зокрема, в межах отримання міжнародної технічної допомоги від Міністерства фінансів США”.

Знову трирічний процес без результату у той час коли всім відома інформація про реальні активи Жеваго в Україні. І це при тому, що НБУ має всі необхідні фінансові інструменти для виявлення відповідних сум у резидентів України. Наприклад, проводити моніторинг руху коштів від його основного бізнесу олігарху — гірничорудної компанії Ferrexpo, яка володіє в Україні Полтавським ГЗК.

Щодо формального відслідковування активів. За даними сервісу моніторингу реєстраційних даних ”Опендатабот”, оформленого безпосередньо на Жеваго бізнесу в Україні справді немає. Крім частки у ТОВ “Ворскла Сталь” мільярдер вказаний лише засновником Благодійного фонду “Полтавського гірничо-збагачувального комбінату”.

При цьому за кордоном свої українські активи Жеваго не приховує. У звіті зареєстрованої у Великій Британії Ferrexpo за перше півріччя 2022 року перераховані операції з компаніями, які вказані як підконтрольні або пов’язані з Жеваго.

Серед них страхова компанія “Омега”, ПрАТ “АвтоКрАЗ”, “Ужгородський турбогаз”, “Київський судобудівно-судоремонтний завод”, футбольний клуб “Ворскла”, завод “Валса”, ТОВ “ФЗ Солюшнз” (раніше ВАТ “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес”), компанія “F&C Realty”, фармацевтична корпорація “Артеріум” та одне з найбільших м’ясопереробних підприємств в Україні “Кременчукм’ясо”.

Більшість цих активів в українських реєстрах мають складну структуру власності, яка виводить на офшорні компанії та фізичних осіб, що мають ознаки номінальних власників. Про це свідчить, наприклад, структура акціонерів пов’язаної з бізнесом Жеваго страхової компанії “Омега”.

Заради справедливості варто згадати, що у червні 2020 року ДБР вдалося арештувати 50,3% акцій найбільшого активу Жеваго в Україні — Полтавського ГЗК, однак уже у жовтні того ж року апеляційний суд цей арешт скасував.

Водночас сама Ferrexpo на фоні високих світових цін на залізну руду у 2020-2021 роках отримала понад $1,5 млрд чистого прибутку, значну частину цих коштів у вигляді дивідендів отримав безпосередньо Жеваго.

Тобто мільярдер продовжує отримувати прибутки від своїх активів в Україні, але сплачувати борги державі не поспішає.

Ferrexpo

У цьому світлі, як і у випадку з ДБР, привертають увагу певні персони в НБУ. Наприклад, в липні 2021 року начальником Управління роботи з проблемними активами НБУ став Олег Далеко. Він же у 2010-2015 роках працював у “Фінанси та кредит” (на керівних посадах підрозділів). В НБУ працює ще одна колишня співробітниця “ФіК” — Ольга Ходюк. Роботою у банку Жеваго до 2006 року відмітився і колишній голова НБУ Кирило Шевченко, по якому зараз НАБУ веде кримінальне провадження та якого оголосили у міжнародний розшук у справі розкрадань в Укргазбанку.

Винуватці “банкопаду” залишилися без санкцій

Восени минулого року секретар РНБО Олексій Данілов заявляв, що Радбез за дорученням Президента Володимира Зеленського планує розглянути питання так званого “банкопаду” 2014-2017 років.

Тоді він зазначав, що через банкрутство банків держава витратила 96 мільярдів гривень і питання “як вийшло, що грошей немає, олігархи додатково з’явилися після банкопадів?” стане наступним кейсом для розгляду РНБО.

За даними ЗМІ, тоді розглядалося питання запровадження санкцій проти власника збанкрутілого банку “Фінанси та Кредит” Костянтина Жеваго.

Проте до конкретних рішень справа не дійшла. Більше того, з відповіді Апарату РНБО на запит редакції випливає, що це питання офіційно на обговорення не виносилося.

“Після внесення законодавчо визначеним суб’єктом подання відповідної пропозиції буде забезпечено її підготовку в установленому порядку для розгляду на засіданні Ради національної безпеки і оборони України” (з відповіді Апарату РНБО)

Поганий приклад під час війни

Крім запиту на справедливість і кардинальні зміни, спроможність влади притягати до відповідальності порушників та виконувати рішення судів набуває особливого значення під час війни.

Від цього залежить не тільки надходження додаткових коштів, а й довіра міжнародних партнерів, які забезпечують більше половини фінансування держбюджету України за рахунок своїх платників податків в той час коли українські олігархи, які вивели десятки мільярдів із збанкрутілих банків, спокійно відпочивають на елітних яхтах в бухтах респектабельних європейських курортів.

З розслідування УП

Приклад мільярдера Жеваго, який продовжує отримувати сотні мільйонів доларів дивідендів від свого бізнесу в Україні, проте може дозволити собі не виконувати рішення судів, відпочиваючи на власній яхті “Z” в Монако, підриває віру у спроможність українських правоохоронців контролювати використання цих коштів.

Зокрема, розробка стратегії повернення активів збанкрутілих банків та активізація цих зусиль була одним із структурних маяків ще у попередній програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Наступного року Україна сподівається отримати від Фонду $15 мільярдів. Чи варто давати привід Росії, яка досі має представника у виконавчій раді МВФ, спробувати блокувати це питання?

Источник: Руспрес